ізотонія

ІЗОТОНІ́Я, ї, жін.

1. фіз., хім. Стан розчинів, які мають однаковий осмотичний тиск за однакової температури; рівність осмотичних концентрацій.

2. фізіол. Властивість м’язів або інших тканин зберігати постійний тонус (напруження) під час зміни їхньої довжини; стан рівноваги м’язового тонусу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |