Значення
-
ІЗОТОМІ́Я, ї, жін. 1. Спец. Властивість або стан ізотомного; однаковість, рівність за складом, будовою чи іншими ознаками.
-
Мат. Взаємно однозначна відповідність між двома множинами, яка зберігає відношення порядку; ізотонне відображення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотомія, р. ізотомії, д. ізотомії, з. ізотомію, о. ізотомією, м. ізотомії, к. ізотоміє