Значення
-
ІЗОТІОСЕЧОВИ́НА, и, жін., хім. Органічна сполука, похідна сечовини, в якій один атом кисню заміщений атомом сірки; тіосечовина, що містить ізотіоціанатну групу; використовується в органічному синтезі, зокрема для отримання гетероциклічних сполук та лікарських засобів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотіосечовина, р. ізотіосечовини, д. ізотіосечовині, з. ізотіосечовину, о. ізотіосечовиною, м. ізотіосечовині, к. ізотіосечовино