ІЗОСИНТА́ГМА, и, жін., лінгв. Лінія на діалектологічній карті, що позначає межі поширення певної синтаксичної конструкції або синтаксичного явища.
ізосинтагма
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови