**ізополікислота́**, -и́, жін. Хімічна сполука, що утворюється внаслідок конденсації двох або більше однакових оксокислот (кислот, що містять кисень) з виділенням води, причому атоми кисню в аніоні сполучені між собою через місткові атоми Оксигену; належить до класу гетерополісполук, але, на відміну від гетерополікислот, не містить у своєму складі атомів іншого елемента-комплексоутворювача.
ізополікислота
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Назви ізополікислот утворюють із назв звичайних кислот, похідними яких вони є, додаючи числові префікси ди-, три-, тетра-, що вказують на кількість атомів кислотоутворюючого елемента в молекулі ізополікислоти: Таблиця 2.5 Назви ізополікислот Формула ізополікислоти Формула кислоти, похідною якої є ізополікислота Традиційна назва ізополікислот и Інші варіанти традиційних назв H2B4O7 H3BO3 тетраборатна тетраборна Н4Р2О7 Н3РО4 дифосфатна дифосфорна H2Cr2O7 H2CrO4 (хроматна) дихроматна дихромова H2Cr3O10 H2CrO4 трихроматна трихромова H2S2O7 H2SO4 дисульфатна дисірчана 5. Якщо одному й тому ж ступеню окиснення елемента відповідають кислоти з різним “вмістом води”, то назва кислоти з більшим “вмістом води” має префікс орто-, з меншим – мезо-, а з найменшим – мета-.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: іменник (однина) |