Приклад 1:
Електронно-дірковий перехід може бути отриманий також дифузією акцептор– ної д омішки у донорний напівпровідник або донорної домішки в акцепторний нап і- впровідник. Глибина проникнення до – мішки і залягання p-n – переходу визнача- ється температурою і ч асом проведення дифузії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Сучасна трактовка хімічної будови молекули СО, згідно МВ З, базується на визнанні потрійного зв’язку між атомами Карбона і Оксигена, одна з яких донорно – акцепторна: Таким чином, атом Карбона функціонує як акцептор за рахунок однієї вакантної 2р-орбіталі, а атом кисню є донором двох спарених 2р-електронів. Для позначення донорно -акцепторного зв’язку застосовують стрілку (на відміну від звичайної валентної рисочки) від донора до акцептора: Монооксид Карбона являє собою приклад хімічної сполуки, коли валентність елементів перевищує чи сло неспарених електронів.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 3:
Нижче наведені значення 0,102 для деяких хімічних зв’язків: Таблиця 7.3 Значення 0,102 для деяких хімічних зв’язків Зв′язок Si-H Br-H C-O As-Cl S-Cl F-Cl Br-I ∆ 8,78 52,5 96,9 99,5 22,1 65,6 7,1 168 0,102 0,30 0,74 1,00 1,01 0,58 0,82 0,27 Різниця ВЕН 0,3 0,7 1,0 1,0 0,5 0,9 0,3 Залучаючи концепцію електронегативності як умовної величини, що характеризує відносну здатність атома в сполуці притягувати до себе сполучну електронну хмару, необхідно враховувати наступне: 1) електронегативність – лаконічна фізична величина, яку можна безпосередньо визначити; 2) величина електронегативності не постійна і залежить від природи іншого атома, з яким хімічно пов’язаний даний атом; 3) один і той же атом в дан ому хімічному зв’язку іноді одночасно може функціонувати і як електропозитивний (донор), і як електронегативний (акцептор). Зазвичай полярний ковалентний зв’язок трактується виходячи з уявлень про електронегативність.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
