Ізоплета, и, жін. 1. У картографії та геофізиці — лінія на карті або графіку, що з’єднує точки з однаковим значенням певної фізичної величини (наприклад, температури, тиску, вологості, швидкості вітру) у просторі або часі; ізолінія.
2. У метеорології — лінія, яка на синоптичній карті з’єднує пункти з однаковою зміною атмосферного тиску за певний проміжок часу.