ІЗОПЛАНОГАМЕТА, и, жін., біол. Гамета, що не має джгутиків (нездатна до активного руху) та зливається з іншою такою самою за розміром і формою гаметою в процесі ізогамного статевого розмноження; нерухома ізогамета.
ізопланогамета
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |