1. Стос. до ізооктилу; який містить ізооктил.
2. Який є похідним ізооктилового спирту; утворений на основі ізооктилового спирту (напр., ізооктиловий ефір, ізооктилова кислота).
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до ізооктилу; який містить ізооктил.
2. Який є похідним ізооктилового спирту; утворений на основі ізооктилового спирту (напр., ізооктиловий ефір, ізооктилова кислота).