**ізольо́вний**, а, е. Стос. до ізольовки; признач. для ізолювання, відокремлення чого-небудь від навколишнього середовища (перев. у техніці, будівництві). Ізольовний матеріал.
ізольовний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |