ІЗОКАПРО́Н, у, чол. 1. хім. Синтетичне волокно, що належить до групи поліамідів; за хімічним складом є ізомером капрону, відрізняється підвищеною термостійкістю та еластичністю; використовується у виробництві технічних тканин, кордних ниток і рибальських сіток.
2. спец. Назва одного з видів поліамідної смоли, яка застосовується для виготовлення литтєвих виробів, плівок і покриттів, що мають підвищену стійкість до дії високих температур і хімічних речовин.