Значення
-
ІЗОКАПРО́Н, у, чол. 1. хім. Синтетичне волокно, що належить до групи поліамідів; за хімічним складом є ізомером капрону, відрізняється підвищеною термостійкістю та еластичністю; використовується у виробництві технічних тканин, кордних ниток і рибальських сіток.
-
спец. Назва одного з видів поліамідної смоли, яка застосовується для виготовлення литтєвих виробів, плівок і покриттів, що мають підвищену стійкість до дії високих температур і хімічних речовин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізокапрон, р. ізокапрону, д. ізокапронові, з. ізокапрон, о. ізокапроном, м. ізокапроні, к. ізокапроне