Значення
-
ІЗОГО́ННИЙ, прикм.
-
спец. Який характеризується однаковою орієнтацією, напрямком або кутом; стосується ізогон (ліній на карті, що з’єднують точки з однаковим значенням певної величини, зокрема магнітного схилення).
-
геом. Який має рівні кути; стосується фігур або ліній, що утворюють однакові кути з іншими лініями чи площинами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізогонний, р. ізогонного, д. ізогонному, з. ізогонного, о. ізогонним, м. ізогоннім, к. ізогонний