ізогонний

ІЗОГО́ННИЙ, прикм.

1. спец. Який характеризується однаковою орієнтацією, напрямком або кутом; стосується ізогон (ліній на карті, що з’єднують точки з однаковим значенням певної величини, зокрема магнітного схилення).

2. геом. Який має рівні кути; стосується фігур або ліній, що утворюють однакові кути з іншими лініями чи площинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |