Значення
-
ІЗОГО́Н, а, чол.
-
геогр. Лінія на карті або схемі, що з’єднує точки з однаковим значенням магнітного схилення (кута між географічним і магнітним меридіанами).
-
спец. Лінія на графіку, яка відповідає однаковим значенням якої-небудь кутової величини (наприклад, напряму вітру, кута падіння променів тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізогони, р. ізогон, д. ізогонам, з. ізогони, о. ізогонами, м. ізогонах, к. ізогони