ізогон

ІЗОГО́Н, а, чол.

1. геогр. Лінія на карті або схемі, що з’єднує точки з однаковим значенням магнітного схилення (кута між географічним і магнітним меридіанами).

2. спец. Лінія на графіку, яка відповідає однаковим значенням якої-небудь кутової величини (наприклад, напряму вітру, кута падіння променів тощо).

Приклади вживання слова

ізогон

Відсутні