Древослів

Словник Української Мови

ізогенний

[izoɦɛnnɪj] Іменник

Буква:І

Значення

ІЗОГЕ́ННИЙ, прикм.
Спец. Який має однакове походження, генезис; спільний за походженням. Ізогенні породи.
Геол. Який утворився внаслідок однакових геологічних процесів. Ізогенні мінерали.
Біол. Який має однаковий генотип; генетично однорідний. Ізогенна лінія тварин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізогенний, р. ізогенного, д. ізогенному, з. ізогенного, о. ізогенним, м. ізогеннім, к. ізогенний

Більше записів