ІЗОФТАЛОНІТРИ́Л, у, чол., хім. Органічна сполука, що є ізомером фталонітрилу; біла кристалічна речовина, яку використовують як проміжний продукт у синтезі барвників, пестицидів та деяких полімерів.
ізофталонітрил
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |