ІЗОДО́ЗА, и, жін., спец. Лінія на карті, схемі або графіку, що з’єднує точки з однаковою дозою іонізуючого випромінювання (наприклад, рентгенівського чи радіоактивного); застосовується в радіології, радіобіології, медичній фізиці та радіаційній безпеці для візуалізації розподілу поглинутої дози.
ізодоза
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |