Древослів

Словник Української Мови

іонізуючий

[ionizujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

Який спричиняє іонізацію (утворення іонів) середовища, через яке проходить або на яке діє.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. іонізуючий, р. іонізуючого, д. іонізуючому, з. іонізуючого, о. іонізуючим, м. іонізуючім

Більше записів