ізобутилметиловий
[izobutɪlmɛtɪloʋɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Стосується хімічної сполуки, утвореної поєднанням ізобутилового та метилового радикалів; який містить ізобутилметилову групу (наприклад, ізобутилметиловий етер).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізобутилметиловий, р. ізобутилметилового, д. ізобутилметиловому, з. ізобутилметилового, о. ізобутилметиловим, м. ізобутилметиловім