ізоаглютинація

Ізоаглютинація, -ї, жін., мед., біол. Схрещування або злиття клітин, тканин чи організмів, що належать до одного виду, з утворенням гібридних форм; явище, за якого відбувається склеювання та випадання в осад еритроцитів під дією ізоаглютинінів — антитіл, специфічних до антигенів крові тієї самої біологічної групи.