ізникти БукваІ ІЗНИ́КТИ, дієсл., док. (недок. ізника́ти). Те саме, що зни́кнути; зникнути безслідно, перестати існувати, бути наявним. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←носовикміцелярний→
