ізабелла

ІЗАБЕ́ЛЛА, и, жін.

1. Жіноче ім’я іншомовного походження. Вживається як власна назва.

2. Сорт винограду з темно-синіми ягодами, що мають характерний мускатний присмак, а також вино з цього винограду.

3. Колір блідо-жовтого, кремового відтінку (наприклад, масть коней, забарвлення хутра тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |