істинний
[istɪnnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який відповідає істині, дійсності; правильний, правдивий. Істинне твердження.
-
Який є справжнім, дійсним, не підробленим; не фальшивий. Істинне золото.
-
Який виражає сутність чого-небудь; найважливіший, основний. Істинна суть питання.
-
Який відзначається високими моральними якостями; взірцевий. Істинний друг.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. істинний, р. істинного, д. істинному, з. істинного, о. істинним, м. істиннім