істинний

1. Який відповідає істині, дійсності; правильний, правдивий. Істинне твердження.

2. Який є справжнім, дійсним, не підробленим; не фальшивий. Істинне золото.

3. Який виражає сутність чого-небудь; найважливіший, основний. Істинна суть питання.

4. Який відзначається високими моральними якостями; взірцевий. Істинний друг.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дзвіниця християн­ ської церкви чи магометан­ ський мінарет — однаково не толеровані мною — з тією ж неминучістю нагадають нам про істинний предмет покло­ ніння у цих конфесіях. Я вже не кажу тут про колони храму Зевса або римського Колі­ зею, зрештою, й тут, у вашо­ му провільглому містечку, подібних монументів знайде­ мо аж забагато, про що я вже казала.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Ось істинний шлях до твого вічного й тимчасо вого блага й до утвердження твоєї сім’ї. Щодо інших частин суспільства, то остерігайся такого: VI “Не убий!”
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Це істинний Иона, виблюваний пеклом на третій день на берег гір Кавказьких. Цей голуб є істинний Americus Columbus32, який знайшов нову землю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |