Стос. до істинності, пов’язаний із нею; який виражає, визначає істинність.
істиннісний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до істинності, пов’язаний із нею; який виражає, визначає істинність.
Відсутні