істерія

1. Нервове захворювання, що виявляється в різноманітних розладах психіки, рухової сфери, чутливості та вегетативної нервової системи; психоневроз.

2. перен. Стан нервового збудження, збудливості, що супроводжується втратою самовладання, криком, плачем, сміхом тощо; істерика.

3. перен. Бурхливий, збуджений, часто неконтрольований прояв яких-небудь почуттів, настроїв, пристрастей у суспільстві, групі людей тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але фурію аж била істерія: — Як… Як ти, гад (і цілий фейєрверк найвіртуознішої лайки), сидиш, га?!! Андрій почервонів, переклав ноги навпаки — то була права зверху, а тепер стала ліва зверху, але фурія не вгавала: — Як сиди-и-иш?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |