існий БукваІ Існий — прикметник, який вживається для позначення чогось справжнього, дійсного, реально існуючого, а не уявного чи вигаданого; те саме, що істинний, справжній. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←маломісниймаломірність→