ІСМЕНА, и, жін. 1. Власна назва; ім’я, що належить певній особі, місцевості чи об’єкту, зокрема в контексті ономастики. У лінгвістиці ісмена поділяють на антропоніми та топоніми.
2. Термін, що позначає сукупність ідеологічних, політичних або мистецьких доктрин, які закінчуються на «-ізм» (наприклад, комунізм, фемінізм, імпресіонізм); часто вживається в академічному дискурсі для узагальнення систем поглядів. Дослідження охоплює різні ісмени ХХ століття.