1. Напрям у мистецтві (живописі, літературі, музиці) останньої третини XIX — початку XX століття, для якого характерне прагнення передати безпосередні враження від дійсності, мінливу гру світла й тіні, багатство відтінків кольору, а також суб’єктивне сприйняття автора.
імпресіонізм
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Іванова з Дніпропетровська, що працював у музеї над темою «Коцюбинський і західні письменники кінця XX ст.» Констатує таке: «але тепер інтерес до Заходу засуджено»… Без коментарів… І тут-таки зауважує щодо дисертації Іванова: «Імпресіонізм на послугах у письменників-демократів, але все ж це імпресіонізм» (5: 15). Твердження, достатньо революційне як на сорокові роки!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Тут імпресіонізм, реалізм, натуралізм?
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |