іскроутворення БукваІ **іскроутворення**, -я, с. 1. Процес утворення іскор, виникнення іскрового розряду (перев. в електричних пристроях, механізмах). Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←малолопатевиймалолічний→
