Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до іскри (у 1, 2 знач.), пов’язаний з утворенням, виникненням іскор; який дає іскри, іскрить. Іскровий розряд. Іскровий проміжок. Іскрове запалювання.
2. Який працює за допомогою іскор, використовує іскри. Іскровий передавач. Іскрова камера.
Приклад 1:
Іскровий розряд Якщо в газі при нормальному тиску утворити електричне поле з напруженістю, не меншою за пробивне значення (для по- вітря м B103 6⋅ ), то між електродами вин и- кає самостійний електричний розряд, який називається іскровим. У природних умовах іскровий роз- ряд спостерігається у вигляді блискавки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
У природних умовах іскровий роз- ряд спостерігається у вигляді блискавки. Іскровий розряд має вигляд пучка яскравих зигзагоподібних розгалужених тонких ниток (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”