ІСКРОМІ́Р, іменник чоловічого роду.
1. Прилад для вимірювання величини іскрового проміжку в електричних розрядниках або для визначення пробивної напруги ізоляційних матеріалів.
2. рідко. Пристрій для реєстрації кількості іскор, що виникають під час технологічних процесів (наприклад, у зварюванні або шліфуванні).