іщук

**Іщук** — 1. *заст., діал.* Те саме, що ящу́р (у 1 знач.).

Приклади вживання

Приклад 1:
Через неї пройшли багато аспірантів і науковців, які досліджували творчість Коцюбинського (М. Грицюта, Н. Калениченко, П. Хропко, М. Іщук та ін. ), редактори з Держлітвидаву (згодом — «Дніпро») й упорядники, що працювали над виданням його творів, — адже рукописи Коцюбинського зберігалися на той час у Чернігові і залюбки допомагала розшифровувати темні місця.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: t.d. () |