**ірис-шпатель**, -я, чол. рід. Спеціальний хірургічний інструмент у вигляді тонкої, зазвичай двобічної лопатки, призначений для відшарування, розведення або утримання тканин ока, зокрема райдужної оболонки (іриса), під час офтальмологічних операцій.
ірис-шпатель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |