Значення
-
Виражати глузливе, приховано-насмішкувате ставлення до кого-, чого-небудь; вживати іронію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я іронізую, ти іронізуєш, він іронізує, ми іронізуємо, ви іронізуєте, вони іронізують
Словник Української Мови
Виражати глузливе, приховано-насмішкувате ставлення до кого-, чого-небудь; вживати іронію.
я іронізую, ти іронізуєш, він іронізує, ми іронізуємо, ви іронізуєте, вони іронізують