іронім

Значення

1. ІРО́НІМ, -а, чол. рід. 1. Власна назва (ім’я, прізвище, географічна назва тощо), яка містить у собі приховану насмішку, глузливий підтекст або вказує на невідповідність між назвою та її носієм; промовисте ім’я, що використовується з іронічною метою.

2. лінгв. Стилістичний прийом у художній літературі, публіцистиці чи розмовному мовленні, що полягає у свідомому вживанні власної назви для створення комічного або сатиричного ефекту, часто шляхом контрасту між значенням слова та реальними характеристиками об’єкта.

Правопис та відмінювання