іронічний

1. Який містить у собі іронію, виражає глузливе, приховано-насмішкувате ставлення до кого-, чого-небудь; сповнений іронії.

2. Який має характер іронії (у 2-му знач.); протилежний буквальному, прямому (про значення слова, вислову тощо).

Приклади вживання слова:

іронічний

Приклад 1:
(На слові «сину» кладе іронічний притиск.) Ну, то скажи йому, як має звати, — уже ж не дядьком?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Ти, тонкий і іронічний ірляндець, ти вже зробився дикуном і заполював у полях». II Той факт, що еспанець Дон Хозе Перейра, з фаху свого тираноборець, і його молодший приятель і друг, рудий сетер Родольфо, потрапили до таврійських степів, має, як і повелося для всіх фактів на цім і на тім світі, свою причину.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”