ІРЕНА, и, жін. 1. Власна назва; жіноче ім’я, іншомовного походження (від грец. Εἰρήνη — мир, спокій).
2. У мінералогії — застаріла назва мінералу, різновиду хризоберилу, що має зеленувато-жовте забарвлення та змінює колір залежно від освітлення.
ірена
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Після цієї події М. Воробйова стали запрошувати до участі у малярських імпрезах: 1992 — виставка Весна-92” в Меморіальному музеї Павла Тичини (Київ); 1993 — виставка “Українські примітивісти” (Київ); 1993 — Міжнародна виставка “Осінь-93” (Івано- Франківськ); 2001 — персональна виставка в галереї “Ірена”. На думку Юрія Тарнавського, Микола Воробйов за свій до робок в царині поезії гідний Нобелівської премії.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |