1. Стос. до Ірану, іранців, пов’язаний з ними.
2. Властивий іранцям, характерний для них та для Ірану.
3. Належний Іранові, іранцям.
4. Який належить до іранської групи мов (напр., іранські мови).
іранський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
іранський губернатор, за велінням якого робітники розчистили тронну залу Ахеменідів. У 30-х роках XX ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Вони перебували між двома вогнищами світової культури — між Сходом і Заходом, тому зазнавали і східного, й західного впливу, однак не стали епігонами, створили свою самобутню культуру, навіть навчили дечому своїх учителів (іранське мистецтво геральдики перекочувало в герби Візантії, середньовічних держав Європи; фресковий живопис Ірану вплинув на християнські церковно- монастирські фрески; іранський стиль в архітектурі поширився далеко на захід і схід, те ж саме можна сказати про іранську релігію та міфологію тощо). В історичній літературі культура іраномовних народів нерідко недооцінюється, трактується як консервативна, відстала.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикметник () |