1. Стос. до іпотеки; пов’язаний з іпотекою; заставний. Іпотечний банк (банк, що надає кредити під заставу нерухомого майна). Іпотечний кредит (довгострокова позичка, що надається під заставу нерухомості). Іпотечний договір (угода про заставу нерухомого майна).
іпотечний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |