Стос. до іподиякона, пов’язаний із ним; належний, властивий іподияконові.
іподияконський
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до іподиякона, пов’язаний із ним; належний, властивий іподияконові.
Відсутні