ІПОДИЯ́КОН, -а, чол., церк. Нижчий церковнослужитель у православній та католицькій церквах, який допомагає дияконові під час богослужіння; піддиякон.
іподиякон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови