Древослів

Словник Української Мови

іон-дипольний

[ion-dɪpolʲnɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

  1. Стосується взаємодії між іоном та диполем; такий, що виникає внаслідок електростатичного притягання між зарядженою частинкою (іоном) і полярною молекулою (диполем).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. іон-дипольний, р. іон-дипольного, д. іон-дипольному, з. іон-дипольного, о. іон-дипольним, м. іон-дипольнім

Більше записів