ІНЖЕКТУВАТИСЯ, дієсл., недок. і док.
1. Вводитися в організм, порожнину, тканину або середовище за допомогою ін’єкції (про рідини, лікарські засоби, розчини). Ліки мають інжектуватися повільно, внутрішньовенно.
2. спец. Проникати, впорскуватися в пори, тріщини, порожнини матеріалу або ґрунту під тиском (у техніці, будівництві, геології). Розчин цементу інжектується в тріщини скельної породи для її зміцнення.