ІНВЕРТ, -а, чол.
1. спец. Речовина, продукт або об’єкт, що утворюється внаслідок інверсії (у 1, 2 знач.); те, що зазнало перетворення, обернення або зміни напряму, порядку чи властивостей. Наприклад, інверт у хімії — суміш глюкози та фруктози, отримана гідролізом сахарози.
2. матем., лог. Елемент, який є оберненим до даного відносно певної операції (наприклад, у булевій алгебрі — логічне заперечення).