ІНЦЕРТ, -а, чол. 1. Власна назва; термін, що вживається для позначення певного об’єкта, явища чи поняття, яке потребує уточнення в межах конкретного контексту.
інцерт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |
Словник Української Мови
Буква
ІНЦЕРТ, -а, чол. 1. Власна назва; термін, що вживається для позначення певного об’єкта, явища чи поняття, яке потребує уточнення в межах конкретного контексту.
Відсутні