Значення
-
ІНТРИКАТНИЙ, прикм. Стос. до інтрикату (у 1 знач.); пов’язаний із заплутаними, складними, часто прихованими взаєминами, інтригами; підступний, хитромудрий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтрикатний, р. інтрикатного, д. інтрикатному, з. інтрикатного, о. інтрикатним, м. інтрикатнім, к. інтрикатний