ІНТРИКАТНИЙ, прикм. Стос. до інтрикату (у 1 знач.); пов’язаний із заплутаними, складними, часто прихованими взаєминами, інтригами; підступний, хитромудрий.
інтрикатний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови