інтрига

ІНТРИГА, -и, жін.

1. Приховані дії, спрямовані на досягнення певної мети, часто нечесним шляхом; підступи, інтриганство. Він не гребував ніякими засобами, аби досягти свого, постійно плів інтриги.

2. Складний, заплутаний розвиток подій у літературному творі, кінофільмі, виставі, що становить основу сюжету; фабульна основа. Гостра любовна інтрига тримала глядача в напрузі до останньої хвилини.

3. заст. Таємний любовний зв’язок. Світська інтрига стала причиною скандалу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Звідки знати, як поснована ціла інтрига, й чого слідчі кінець-кінцем хочуть, і що їм ще прийде в голову, і яке буде місце окремих людей в цьому, і де початок всієї справи, а де буде її кінець? Дійшовши цього висновку, Андрій зробив тверду постанову: Добиватися згідно з законом за всяку ціну обізнання з матеріалами «діла».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |