інтервізія

ІНТЕРВІ́ЗІЯ, ї, жін.

1. Форма професійної взаємодії та обміну досвідом між фахівцями (психологами, соціальними працівниками, педагогами тощо), яка передбачає групове обговорення складних випадків, робочих ситуацій або професійних труднощів без залучення супервізора, з метою отримання зворотного зв’язку, підтримки та пошуку нових рішень.

2. Рідко. Міжнародна телевізійна організація (Інтервізія), що існувала в країнах соціалістичного табору в другій половині XX століття для обміну телепрограмами; також система такого обміну.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |