Інтервалограф, -а, чол. Спеціальний прилад або пристрій для автоматичного вимірювання, фіксації та реєстрації часових проміжків (інтервалів) між послідовними подіями, сигналами або імпульсами; застосовується в техніці зв’язку, автоматиці, експериментальній фізиці та інших галузях науки й техніки для точного хронометрування процесів.
інтервалограф
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |