ІНТЕРТИ́П, -а, чол. 1. Спеціальний типографський рядковідливний набірний автомат, який використовується для виготовлення друкарських форм (наприклад, газетних шпальт) шляхом відливання рядків із гарту; різновид лінотипа.
інтертип
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |