1. Властивість знання, досвіду або смислу бути спільними для багатьох суб’єктів, незалежними від індивідуальної свідомості та доступними для взаєморозуміння й перевірки.
2. У філософії та гуманітарних науках — категорія, що позначає структуру спільного смислового поля, яке виникає в процесі комунікації та взаємодії між суб’єктами, забезпечуючи об’єктивність соціального пізнання.