Значення
-
Властивість знання, досвіду або смислу бути спільними для багатьох суб’єктів, незалежними від індивідуальної свідомості та доступними для взаєморозуміння й перевірки.
-
У філософії та гуманітарних науках — категорія, що позначає структуру спільного смислового поля, яке виникає в процесі комунікації та взаємодії між суб’єктами, забезпечуючи об’єктивність соціального пізнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтерсуб'єктивність, р. інтерсуб'єктивності, д. інтерсуб'єктивності, з. інтерсуб'єктивність, о. інтерсуб'єктивністю, м. інтерсуб'єктивності, к. інтерсуб'єктивносте